Наприкінці літа Буджак стає земним раєм – тут плодоносять айва (місцева назва – гутуля) і ябуні, грушні та сливні. Баштани вкриті величезними кавунами та динями, а в виплеканих дбайливими селянськими руками садках зріють обліпиха та кизил.

З поміж літніх заготівель одним з найнезвичніших можна назвати кавунове варення. Його готували триста років тому ногайці і називали бекмез, потім у 19 столітті ця страва стала відома німцям-колоністам, а зараз вона отримала промовисту назву кавуновий мед.

Солодке життя в Буджаку доповнюють червневі врожаї полуниці та черешні, липневі – малини та вишні, до того ж вересневі диня та інжир.

Ну і наостанок – різноманіття меду. Акація – найбільш поширене дерево в краї, а акацієвий мед – один з найкращих за своїми смаковими та поживними показниками. Славиться також дунайський плавневий мед.

Саме у серпні віриться, що казкова країна з медовими ріками – це Буджак між Дунаєм та Дністром.