Із завершенням осені розпочинається череда зимових свят. В Орлівці Ренійського району наприкінці грудня проходить свято Кречун – архаїчний дохристиянський карнавал очищення села від злих духів. Колись такі карнавали проходили і в молдовських, і в українських селах після Різдва. В Буджаку святкують Різдво і за юліанським (старим) стилем, і за новоюліанським (новим).

Під час зимових свят, коли закінчуються піст і на стіл знов повертаються м’ясні страви, головною стравою в болгарських та гагаузьких оселях стає КАВУРМА (каурма), а в молдавських – ТОКАНА. В тій самій Орлівці цю страву з любов’ю називають «Токанікою» — дослівно можна перекласти на українську мову як «Тушоночка».

Готують цю страву у великому казані на відкритому вогні з порізаної на великі шматки туші барана. До м’яса, коли воно вже розімліло і відстало від кісток, додають червоний гострий перець, сіль та інші спеції. Гаряча, щойно смажена токана має неперевершений смак – тому поласувати нею збираються сусіди. В українській традиційній кухні таку страву назвали б СВІЖИНОЮ. Потім м’ясо складають в великі глеки, заливаючи овечим лоєм. Законсервована таким чином ніжна баранина може зберігатись до весни, але зазвичай її запаси скінчуються раніше. Таку страву в болгарських та гагаузьких селах називають кавурмою.

КАВУРМА або КАВАРМА – страва, поширена на теренах колишньої Османської імперії. Її знають грузини і турки, болгари і молдовани, гагаузи і татари. Вона ніби переносить нас в часи Сулеймана Пишного, володаря двох частин світу, серце якого перебувало в полоні у Роксолани, а шлунок належав Кавурмі.