Знаходяться на мисі на південь від села. Це два поселення часів панування гетів, римлян і ранніх слов'ян, ділянки брукованих від часів римлян доріг і гатей від переправи до континента.

В окрузі Новосельського найбільш відомі кургани Чауш і Циганча, в яких виявлені святилища ямної і скіфської культур. Кургани сконцентровані на височині на північ від села.

Розкопаний археологами у 1980-х роках. Розкопки головного поховання кургану Чауш (в перекладі - дозорний, посол - адже курган зручно розташований на місцевості для спостерігання за навколишніми степами та переправою через Дунай) показали, що він був споруджений скіфами в V-ІІІ ст. до н.е. Кочовики, які мешкали в навколишніх степах понад три тисячі років, ховали своїх небіжчиків за особливою традицією. Над похованням насипали високі кургани і справляли тризну – поминки. Курган Чауш насипаний над могилою скіфського вождя доби розквіту Великої Скіфії, в ньому були знайдені сліди людських жертвоприношень, а також декілька характерних скіфських мечів - акінаки.

Перша згадка села Єні-Кьой (Нове село) датується 1645. Його населенням були і християни, і мусульмани. Проте перший храм зафіксований документально в селі у ХІХ ст. Зараз в центрі села розташовано відновлений кам’яний храм Св. Миколи Чудотворця, а поруч села – залишки православного монастиря Св.Ферапонта.

Музей в школі був створений в 1990-х роках відомим дослідником краю Валерієм Кожокару. Тут можна побачити виявлені на території села артефакти часів неоліту, бронзового століття, матеріали розкопок курганів і давньоримських поселень.

Пам'ятники односельцям, загиблим за часів воєн ХХ століття.

Тисячами років переправлялись подорожуючі з одного берега Дунаю на інший саме в цій місцевості. Адже тут Дунай не має відгалужень, а його береги приступні для тих, хто переправляється. Тут через Дунай переправились персидський цар Дарій, македонський цар Олександр, римський імператор Валент, вождь гуннів Аттіла, османський султан Баязид ІІ, численні козацькі ватажки, російський імператор Микола І та багато інших відомих історичних постатей. В часи римської імперії з Новіодунума (на місці сучасної Ісакчі) існувала стаціонарна паромна переправа. Через плавні було організовано систему шляхів, брукованих привезеним з Мачинських гір каменем. Ділянки цих "римських доріг" досліджували археологи і їх все ще можна оглянути в заростях. Декілька разів саме в цьому місці будувались наплавні мости через Дунай - це робив у 514 році до н.е. персидський цар Дарій і декілька разів у 17-18 століттях османські султани для переправи своїх армій. У 2020 році урочисто відкрита паромна переправа в декількох кілометрах на захід - вона отримала назву Орлівка-Ісакча.

У 1828 році отаман Задунайського козацького війська Йосип Гладкий на власному човні переправив через Дунай російського імператора, на честь чого і був встановлений черех півстоліття монумент на лівому березі річки. Подібні пам'ятники за формою нагадують кам'яні обеліски храмів Стародавнього Єгипту. Неподалік знаходиться місце православного монастиря Св. Ферапонта і залишки давньоримської брукованої дороги.

(база ВУОР, колишній монастир Св.Ферапонта, городище античного часу) (Рамсарські угіддя). На місці укріплення римських легіонерів (ІІ-ІІІ ст.) та православного монастиря Св. Ферапонта (побудований у ХІХ столітті), поруч із залишками давньоримської брукованої дороги розташовані будівлі УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК. В користуванні товариства - 10 човнів, моторних і на веслах. Від монастиря збереглося дві споруди - келії та господарча будівля. Після 1945 року озера були відгороджені від Дунаю дамбою. Проте заплави озер і досі є одними з найбагатших природоохоронних територій на нижньому Дунаї. Тут водяться малий баклан та білоглазий нирок, відбувається нерест дунайської риби.